Нам, дорослим, часто здається, що у дітей “гуглити” – це якась вбудована функція. Але насправді “цифрові аборигени” так само мають навчитися користуватися онлайн-пошуком, як і решта мешканців планети.

В інтернеті, як у Греції, є все. Але як це знайти? Що ми зазвичай бачимо на першій сторінці? Кілька рекламних оголошень із ключовими словами з пошуку, статтю з вікіпедії, якийсь реферат… Часом це саме те, що потрібно, але частіше – все-таки пошук потрібно продовжувати.

Отут і виникає питання: як оцінити сайт, на який ви заскочили в пошуках інформації про інфузорій чи другу космічну швидкість?

Пропоную кілька простих правил, з яких можна почати опанування мистецтва онлайн-дослідництва.

Що ми шукаємо?

Робота з текстом – це, окрім іншого, ще й навичка виокремлювання головної інформації. Саме в цьому полі лежить і пошук ключових слів, які допоможуть відшукати потрібне. Вчитися правильно формулювати можна, наприклад, на складних питаннях. “Не знаєш, як відповісти? Давай подумаємо, як би ти це спитав у гугла?” Тут є невеличка пастка: оскільки пошукова система постійно вчиться на запитах користувачів, часом буває легше щось знайти, спитавши “як усі”. Можливо, не на 100% коректно з точки зору термінів, зате так, що все знайдеться.

Пробуємо: синоніми, перефразування, різні формулювання питання.

Важливо: якщо ви працюєте з молодшими дітьми, перевірте, чи на комп’ютері (або тому, чим ви зараз користуєтеся) увімкнений безпечний пошук. Так ви уникнете небажаних результатів.

Базові принципи пошуку:

  1. використовуємо найпростіші слова (котики смішне відео)
  2. не те? пробуємо змінити формулювання на конкретніше та звертаємо увагу на розділ “люди також шукають” (білі кошенята граються відео)
  3. шукаєте точну фразу? Беріть її в лапки! (“чого з’являєшся мені у сні”)

Пам’ятаємо: орфографія – важлива, пунктуація – ні; результати пошуку з різних девайсів відрізнятимуться.

Можна подивитися з дітьми відео про те, як працює пошук в інтернеті. 5 хвилин, англійською.

Пам’ятаємо, що те, що ви побачите в результатах пошуку – власне, і є заробітком пошуковика. Тому одразу вчіть дітей уважно дивитися на адреси сайтів і аналізувати – чи можна довіряти саме цьому? Чи безпечно його відкривати? Звісно, одразу експертом не станеш, але на початках краще орієнтуватися на вже знайомі сайти та такі, що створені серйозними організаціями. На простий запит “купити піаніно” ми одразу ж бачимо рекламу великого супермаркету, пропозицію з популярного сайту з оголошеннями та сайту з назвою “бесплатка”. Як думаєте, де купити буде безпечніше? А де дешевше? А чи є хороші варіанти на 2 чи 3 сторінці результатів (підказка – саме там вони зазвичай і є). Найкраще завжди починати з тих сайтів, які ви вже знаєте.

Добре, ви відкрили сайт (від самого початку вчимося відкривати його “у новій вкладці”, щоби не губити результати пошуку). Що перед нами: сайт-помийка? серйозне інформаційне видання? освітній ресурс для дітей? Часто, щоби зрозуміти це, достатньо одного уважного погляду. На що ще варто звернути увагу:

  • якщо на сайті є новини, вони свіжі;
  • тематика сайту відповідає тому, що ви шукаєте (навряд чи на вас чекає якісна стаття про ситуацію в економіці Венесуели на сайті про в’язання гачком морковок);
  • чи є у сайту чи статті автор? Хто це? Він гуглиться? Чи є він фахівцем саме в тому, про що пише?
  • подивіться, що ще публікує сайт. Чи викликає у вас довіру решта інформації?
  • поверніться до результатів пошуку і перевірте інформацію на ще кількох сайтах – це значно зменшить шанс не помітити фейк;
  • швидкість. У пошуках потрібної інформації та її перевірці можна зав’язнути на тиждень. Одразу вчимося користуватися двома важливими функціями: віконечком “пошук” на сайті та комбінацією Ctrl (Command)+F – вона запускає пошук на сторінці. Так потрібне слово можна знайти за секунди навіть у довжелезній статті.

Знайшли та перевірили те, що шукали? Ура! Саме час поговорити про плагіат і авторські права. Ми не копіпастимо та списуємо, а якщо беремо інформацію (чи навіть картинку!) з сайту – завжди вказуємо першоджерело. При цьому варто звернути увагу на “підвал” – найнижчу частину сайту. Якщо автор проти таких запозичень, там про це прямо написано. Що робити в такому випадку? Я просто пишу листа: доброго дня, дякую за важливу та цікаву статтю, чи могла би я використати оцей фрагмент для… (чогось там). Зазвичай люди погоджуються. Якщо ж ні – варто сприйняти це як право людини розпоряджатися своєю власністю й не засмучуватися.

І наостанок – трохи тренажерів. ви знайдете список сайтів, створених спеціально для того, щоби тренувати в учнів “орлине око” і швидко відрізняти фейкові ресурси від справжніх.

Вдалого всім пошуку! Давайте разом витискати зі школи копіпаст із вікіпедії й міняти його на якісний пошук корисної та цікавої інформації. Якщо у вас є питання чи вам не вистачає ресурсів для роботи – пишіть у коментарях, розберемося разом!

Як навчити дітей шукати онлайн