Із рекламою малюки знайомляться раніше, ніж починають говорити – адже під повторювані яскраві ролики з пісеньками легко, приміром, нагодувати вередливе маля. Утім, саме реклама часто стає каталізатором підліткових страждань, прагнення худнути, робити пластичні операції або просто купувати безліч непотрібних речей. Пропоную почитати готовий план-конспект уроку, чи швидше бесіди, з дитиною – як навчити її протистояти медіа-маніпуляціям.

Це переклад статті 

Щодня діти потрапляють під бомбардування зображеннями та ідеями з медіа, з якими стикаються. Для них дуже важливо усвідомлювати, що відфотошоплені картинки з інтернету демонструють нереальні стандарти, яких ніхто не може дотримуватися, навіть люди на тих самих, але нередагованих фото. Усі медіа-повідомлення – зконструйовані. Команда з рекламної агенції свідомо поєднує візуальне та аудіоповідомлення, яке з’являється у медіа. Заохочуйте дитину задумуватися не лише про картинку, яку вона бачить, але й про повідомлення, яке несе зображення. Навичка критичного мислення – критично важлива частина дорослішання.

Підготовка

  • Ще раз подумайте про мету уроку та про те, чому важливо говорити з дитиною про медіаграмотність.
  • Подумайте про те, як медіа вплинули на ваш вибір чи сприйняття свого тіла.
  • Зовнішність людей на рекламних зображеннях майже завжди змінена за допомогою ретушування та інших цифрових засобів.
  • Пам’ятайте, що люди бувають найрізноманітніших форм і розмірів, адже далеко не всі підпадають під дуже вузький стандарт краси, який пропонують медіа.
  • Ознайомтеся з термінами.

Мета

  • Навчити дитину критично ставитися до того, що він/вона бачить у різних медіа;
  • Подумати про всі місця та час, коли ваша дитина бачить медіа-зображення та чує медіа-повідомлення;
  • Знайти способи протидіяти негативним, недоречним або нереалістичним зображенням, які може побачити ваша дитина;
  • Навчити дитину розбирати або “деконструювати” те, що вона бачить і чує;
  • Поговорити про те, що реклама завжди намагається щось продати і ми завжди маємо виокремлювати приховані повідомлення, а не приймати все за чисту монету.

Вправи

Під час перегляду телевізора або походу до крамниці запропонуйте дитині звертати увагу на рекламу. Поки ви її розглядаєте, навчіть дитину задавати собі такі питання:

  1. Хто створив це рекламне повідомлення?
  2. На кого розраховано рекламу (вікова група, стать, тип особистості)?
  3. Яке загальне повідомлення несе реклама?
  4. Чи є в рекламі приховане повідомлення?
  5. Як я почуваюся після перегляду цієї реклами? Чи відчуваю я, що мені потрібно придбати рекламований продукт? Що моє життя стане кращим із цим продуктом? Чи ставляться під сумнів мої цінності чи стандарти? Чи можна показувати цю рекламу дітям?
  6. Якщо в рекламі є людина, чи реалістично вона виглядає?
  7. Чи ця реклама підходить для дітей?

Усе частіше рекламу вставляють до телевізійних щоу та фільмів. Це називається “product placement”, або “вставляння товару”. Пошуки такої реклами можуть стати цікавою грою для дітей.

Питання, які варто задавати дитині:

  • Як часто ти бачиш рекламу? (спробуйте порахувати всі рекламні оголошення, які ви побачите упродовж дня!)
  • Як ти думаєш, люди з реклами схожі на тих, яких ми бачимо щодня?
  • Які нереалістичні речі ти бачив у різних медіа?

Подальші кроки

  • Звертайте увагу дитини на зображення та медіа-повідомлення й нагадуйте, що вони не є стандартом, якого хто-небуть має дотримуватися; Пам’ятайте про ВСІ типи реклами, які бачить ваша дитина (інтернет, телебачення, реклама в іграх, бігборди, вивіски в торговельних центрах тощо);
  • Уміння критично сприймати рекламу допоможе вашій дитині, якщо вона зіткнеться із недоречними типами медіа-повідомлень – вона розумітиме, що що ці повідомлення не відображають реальне життя;
  • Це не одноразова розмова, ви повертатиметеся до проговорювання цих принципів знову і знову. Цей урок, найімовірніше, спонукає вас до інших важливих дискусій – про дітей, які мають публічне життя, про сприйняття свого тіла та самооцінку.

Вчимо дитину медіаграмотності: реклама